Читати: Луки 9:57-62
Біблія за рік: Йова 22−24 ; Дії 11
Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. — Луки 9:23
Сидячи за чашкою чаю у подруги, Ненсі дивилась крізь вікно й сумно
зітхала. Навколо царювала весна. Сонячне світло придавало особливого
контрасту ліліям, флоксам та ірисам, що росли на добре доглянутих
клумбах. “І я б хотіла мати таку красу, – сказала вона. – Але щоб без
кропіткої праці”.
Інколи короткі шляхи – це чудово. Але часто вони ослабляють наш дух і
притупляють духовне життя. Ми бажаємо романтичних відносин, але без
труднощів та непорозумінь, що бувають у близьких стосунках з людьми, які
дуже відрізняються від нас. Ми прагнемо великих досягнень, але без
будь-якого ризику невдачі. Ми хочемо догоджати Богу, але без усіляких
незручностей.
Ісус чітко дав зрозуміти Своїм послідовникам, що в рішенні вручити
Йому своє життя не буває обхідних шляхів. “Ніхто з тих, хто кладе свою
руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!” (Лк. 9:62). Слідування за Христом потребує радикальних змін наших пріоритетів.
Коли ми навертаємося вірою до Ісуса, справжня праця тільки-но
починається. Але це варте того! Адже Господь сказав, що ті, хто
пожертвували усім “ради Нього та ради Євангелії”, отримають “в сто раз
більше тепер… а в віці наступному вічне життя” (Мр. 10:29-30). Слідування за Христом – то важкий труд. Але Ісус дарує нам Святого Духа, щоб мали для цього силу.
Отче, я матиму силу виконувати все те, що Ти доручив мені, лише коли цілком покладатимусь на Твого Святого Духа. Допоможи мені, будь ласка, бути чутливим сьогодні до Твого голосу.
Зазвичай гідна справа – то важка справа.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment