Читати: Луки 5:12-16
Біблія за рік: 2 Самуїлова 23−24 ; Луки 19:1-27
А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: “Хочу, − будь чистий!” — Луки 5:13
Комп’ютери в канадському метро зафіксували зворушливий момент, яким завершився напружений інцидент. На моніторах було видно, як 70-річна бабуся підійшла й ніжно торкнулась молодого парубка, гучні й загрозливі слова якого сполошили й перелякали інших пасажирів. Ласкавість цієї жінки вгасила агресивні емоції хлопця. Він сів на підлогу у вагоні зі сльозами на очах. “Дякую, бабусю”, – сказав він. Потім підвівся й пішов геть. Ця жінка пізніше зізналась, що теж була налякана. Але вона сказала: “Я – мати. А він потребував, щоб хтось до нього доторкнувся”.
Ісусу Христу не був чужий такий спосіб виявлення співчуття. Він не шарахнувся з юрбою переляканих людей, коли раптово з’явився прокажений чоловік із відчайдушним проханням про зцілення. Не був Він і серед релігійних лідерів, що безсилі були чимось допомогти бідоласі, а могли лише засудити його за те, що він, нечистий і небезпечно хворий, зважився зайти у селище (Лев. 13:45-46). Ісус натомість простягнув руку, торкнувся цієї людини – якої напевно ніхто не торкався протягом багатьох років – і зцілив її.
Дякувати Богу, Ісус прийшов запропонувати нам (як і цьому прокаженому) те, що закон неспроможний дати, – ласкавий дотик руки й серця Бога.
Небесний Отче, допоможи нам бачити себе й інших тими, хто має відчайдушну потребу в Тобі, – як той прокажений. Щоб Твій Син міг торкнутись нас Своєю ласкою.
Не буває настільки нечистих і обтяжених гріхом людей, щоб Ісус не міг їх торкнутись.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment